Завдання на 29.04.22
Українська мова
Тема. Досліджую спонукальні речення
1. Онлайн урок о 10.00- 10.30. Підготувати підручник, зошит, ручку, олівець.
2. Робота з підручником с. 117 - 118
- усно вправа 1, 2, 3, 6, 7
- письмово вправа 4, 5, 8
3. Робота в зошиті з друкованою основою с. 64 (ФОТО ОБОВ'ЯЗКОВО)
РУХАНКА https://www.youtube.com/watch?v=9znAKmoG9tg
Читання
Тема. Робота з дитячою книжкою
1. Прослухати аудіо оповідання "Усмішка"https://www.youtube.com/watch?v=Z-WXanGob_A
2. Прочитати оповідання "Усмішка"
Був сонячний
травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули
жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних
струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової
хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов
спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого
метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ
бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й
тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був
похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч дідові
усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться.
Невже в такий
радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині її душі
піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч
дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»
Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі
— злими.
Страх оволодів серцем
дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що
затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів. Жовті сонечка
кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а
срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.
Дівчинка заплакала.
За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина
здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі
луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось
іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка
насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою доброю
та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв,
заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі сонця, знову заясніли
кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.
РУХАНКА https://www.youtube.com/watch?v=Jl-L-zHQP2A
Підручник ЯДС с. 100
