воскресенье, 28 августа 2016 г.

Суворі батьки виховують дітей-брехунів – психологи

Учені довели, що суворі батьки можуть зробити зі своїх дітей дуже вправних та правдоподібних брехунів.
Психотерапевт Філіппа Перрі вважає, щонадто вимогливі батьки створюють атмосферу, в якій діти не почуваються безпечно, коли говорять правду. Свою позицію вона описала для The Daily Mail.
Уся брехня створюється спільно, коли батьки не дозволяють дітям казати правду, а потім звинувачують їх цьому – наполягає експертка.
Коментарі Перрі супроводжують дослідження канадійської психологині Вікторії Телвар, яка провила експеримент для визначення природи дитячої брехні.
Доктор Телвар обрала 2 школи у Західній Африці – одну із вільними правилами та іншу ізсерйозною системою покарань.
Психологиня грала з учнями у спеціальну гру, де діти визначали, який об’єкт видає певний звук, не бачачи його. Дорослі виходили з кімнати, а після повернення просили розповісти, які речі звучали і чи  підглядали учасники під час експерименту.
Доктор Талвар виявила, що у закладах із менш суворим підходом діти говорили правду і брехали приблизно на такому однаковому рівні.
У той час як у закладах із застосуванням покарань, діти одразу починали казати неправду і робили це дуже впевнено.
Філіппа Перрі, аналізуючи дослідження, розповіла: “Школа стала машиною для виховання дуже вправних та ефективних брехунів, оскільки не намагається боротися із цим“.
Якщо дитина бреше просто для того, щоб викрутитися із неприємностей, то ця неправда – не лише її проблема. Вона просто стає співтворцем ситуації, – наголошує Перрі.
Домашня атмосфера створена таким чином, що дитина не почувається безпечно, коли хоче у чомусь зізнатися. Тому не можна карати її за це.
Ми не даємо абсолютно ніякої користі дітям, якщо сваримо їх за брехню. Нам потрібно бути зацікавленішими у тому, яка наша роль у цій ситуації. Але бути жорсткими та суворими ­– ніяк не допоможе“.

воскресенье, 27 марта 2016 г.

1.Азбука для батьків

А — азбуку виховання повинні знати всі батьки.
Б — будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.
В — вас запитують — уважно вислухайте і дайте відповідь.
Г — говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д — дайте можливість дитині виявити самостійність,
Є — єдність між вихователями, класними керівниками, усіма педагогами та членами сім'ї — запорука успішного виховання.
Що не може бути зроблене без участі батьків майбутнього першокласника?

Без участі батьків не може бути побудована самостійність молодшого школяра в організації свого робочого місця, у виконанні домашніх робіт, в підготовці свого одягу і портфеля до завтрашнього дня.
Культивування самостійності – це відповідальна і поступова робота. Часто буває простіше щось зробити самому, ніж чекати, поки це зробить дитина. Іноді дії дитини представляють для неї реальну небезпеку. І тоді батьки застерігають її: "Не роби сам, це небезпечно (важко), за тебе зроблю я". Ця неправильна установка приводить до "вивченої безпорадності", відмові дитини надалі від будь-яких самостійних дій, невірі у власні сили.

понедельник, 22 февраля 2016 г.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1.      Для дитини ви — зразок мовлення, адже діти вчаться мови наслідуючи, слу­хаючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково говоритиме так, як ви.
2.      Дитина успішно засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спілку­ються з нею. розмовляють. Виявляйте го­товність слухати. Якщо роль слухача вас втомлює, якщо ви поспішаєте, не забувай­те: терпіння, виявлене вами в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.
3.      Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладають­ся основи впевненості в собі Та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від сту­пеня раннього мовного розвитку залежати­ме подальший процес розвитку дитини в школі.

среда, 17 февраля 2016 г.

ЗБОРИ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
Добрий день, шановні мами й тата! Залишилося не так багато часу, пролетить цей рік і 1 вересня Ваші діти переступлять поріг школи, щоб затриматися тут на 11 років. Дошкільник стає школярем, а його батьки - це тепер батьки учня.
Вступ дитини до школи - це перехід до нового способу життя і умов діяльності, це перехід до нового положення в суспільстві, нових взаємовідносин з однолітками і дорослими.
Уже не можна буде сказати: «Ми дитину в школу привели — ви навчайте». Вміти вчитися і виконувати вказівки педагога, знати основні цифри, букви, кольори, геометричні форми, обслуговувати себе в побуті першокласник зобов’язаний.